Назад

Олег Губатюк: відверта розмова

23 жовтня 2015

Кандидат у депутати Житомирської міської ради (округ №26)

Про життєвий шлях, особисте життя та багато іншого розповів кандидат у депутати Житомирської міської ради (округ №26), генеральний директор ТОВ «АЙС ТІМ» і ТОВ «АКРІС ЛОГІСТИК» (дистрибуційні компанії ПАТ «Житомирський маслозавод») — Губатюк Олег Володимирович.

- Вітаю, Олеже Володимировичу, приємно познайомитись. Давайте розпочнемо з Вашого життєвого шляху.

- Народився я в Житомирі у 1965 році. У 1982 році закінчив середньоосвітню школу із золотою медаллю. У тому ж році вступив до Київського інституту народного господарства на факультет «Планування народного господарства». Після першого курсу — два роки служби у збройних силах. По закінченню у 1988 році інституту одружився та, як молодого фахівця, направили на роботу у рідний Житомир. Почав свою трудову діяльність економіста на Житомирській обласній маслосирбазі, через півроку став заступником директора, а через два — директором. Така швидка та стрімка вийшла в мене кар`єра, попрацювавши на виробництві багато років. Потім прийшов на маслозавод, почався процес приватизації. Далі — півтора роки працював на Житомирському маслозаводі. У 2004 було запропоновано очолити компанію «Айс Тім». Вже одинадцять років я на посаді генерального директора.

- Якщо б Ви могли описати себе трьома словами, які б саме риси виділили?

- Перше — це порядність, друге — любов до людей і третє — працьовитість.

- А що найбільше цінуєте в людях?

- Перш за все я ціную щирість, порядність, доброту та, певно, цілеспрямованість. Якщо у людини є бажання, горять очі, тоді я завжди готовий її підтримати.

- Які ж риси Ви не сприймаєте категорично?

- Підлість та зраду. Якщо з цих речей людина щось зробила, то я з нею не буду мати діло.

- А були передумови?

- В житті різне бувало…

- Що для Вас є легким, а що складним у роботі? Що виходить, а що ні?

- Складність одна в роботі — це соціальна незахищеність населення. Якщо б купівельна спроможність основної маси населення була б краща, на що вона і заслуговує, то робота йшла би по-іншому. Завжди є куди рухатись, розвиватись.

- Я так розумію, що саме на рівень забезпеченості Ви хочете вплинути, якщо прийдете до влади?

- Звичайно, безпосередньо на законодавчому рівні. А Житомир має бути комфортним та цікавим для життя, а не таким, в якому він зараз стані.

- Ви спілкувались з жителями Вашого району. Що будете змінювати в першу чергу?

- Знаєте, люди адекватно оцінюють наші можливості. В першу чергу вони хочуть, щоб їм забезпечили денне та вечірнє дозвілля. Вони потребують комфорту: посидіти на лавочці, подихати свіжим повітрям, щоб мами з колясками та люди на інвалідних візках також могли спокійно насолодитись цим. Мені один з жителів розповідав, що вперше за півроку спустився на вулицю — немає пандусів. Казав, якщо зроблять пандус, то зможе виїжджати кожного дня. А що таке пандус? Це ж дрібниця! Буквально за пару днів вирішимо це питання.

- Давайте трохи поговоримо про особисте життя. Розкажіть про свою родину.

- Я одружений. Маємо чудову доньку, а цього року народився онук.

- А чим захоплюєтесь, окрім роботи?

- Моє хобі — це футбол. Вболіваю за «Динамо» Київ та збірну України.

- Були якісь цікаві випадки на роботі?

- Кожного дня життя задає різноманітні питання, які треба вирішувати. У нас в компанії працює більше п`ятсот працівників і вирішення кожного питання повинно бути обґрунтованим та зваженим. Керівник не має права на помилку, за ним стоять люди. А на рахунок цікавих випадків на роботі — цікавого багато кожного дня.

- Чи є у Вас девіз, який відображує Ваш спосіб життя?

- «Нічого неможливого в житті немає».

- Чого хочеться ще досягти?

- Я щаслива людина. У мене батьки, сім`я, онук підростає, цікава робота, багато друзів. Мрія — сильна та незалежна Україна, достойний достаток людей, комфортне рідне місто та радість на обличчях населення. Наш народ дуже доброзичливий та душевний, але жахлива економічна ситуація та безліч побутових проблем пригнічують людей. Хочеться бачити більше душевності, щирості та відвертості громадян. Я вірю, вона є, проте дуже глибоко захована.